2-а хронiкиРозділ 25 |
1 |
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем. |
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька. |
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“. |
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́. |
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла. |
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема. |
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“. |
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“ |
10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві. |
11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів, |
12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися. |
13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич. |
14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив. |
15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“ |
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“. |
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“ |
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну. |
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“ |
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів. |
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші. |
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́. |
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів. |
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію. |
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ. |
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там. |
28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті. |
Вторая летописьГлава 25 |
1 |
2 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не от всего сердца. |
3 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца. |
4 Но их сыновей он не предал смерти, поступив как записано в Законе, в книге Мусы, где Вечный повелел: |
5 |
6 Он нанял ещё сто тысяч храбрых воинов в Исраиле за три тонны шестьсот килограммов серебра. |
7 Но пророк пришёл к нему и сказал: |
8 Даже если ты пойдёшь и будешь храбро сражаться в бою, Всевышний повергнет тебя перед врагом, потому что у Всевышнего есть сила и помочь, и повергнуть. |
9 Амасия спросил пророка: |
10 Тогда Амасия распустил войско, которое пришло к нему из земель Ефраима, и отослал его домой. Они разгневались на Иудею и ушли домой, пылая гневом. |
11 А Амасия набрался смелости и повёл своё войско в Соляную долину, где убил десять тысяч сеирских воинов. |
12 Ещё десять тысяч людей народ Иудеи захватил живыми. Их отвели на вершину скалы и сбросили оттуда вниз, так что все они разбились насмерть. |
13 Тем временем воины, которых Амасия отослал назад, не позволив им воевать вместе с ним, разграбили иудейские города от Самарии до Бет-Хорона. Они перебили три тысячи человек и взяли огромную добычу. |
14 Возвратившись после поражения эдомитян, Амасия привёз идолов, богов жителей Сеира. Он поставил их как своих богов, стал им поклоняться и приносить жертвы. |
15 Гнев Вечного вспыхнул на Амасию, и Он послал к нему пророка, который сказал царю: |
16 Когда он сказал это, царь ответил ему: |
17 |
18 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: |
19 Ты говоришь себе, что разбил Эдом, и теперь возгордился и заносишься. Но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой? |
20 Но Амасия не послушался, потому что так определил Всевышний, чтобы отдать их в руки Иоаша за то, что они искали богов Эдома. |
21 И Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешом, что в Иудее. |
22 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам. |
23 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш привёл его в Иерусалим и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. . |
24 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Всевышнего, которые находились в ведении Овид-Эдома, вместе с сокровищами царского дворца, взял также заложников и вернулся в Самарию. |
25 |
26 Прочие события царствования Амасии, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Исраила». |
27 Со времени, когда Амасия отвернулся от Вечного, против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там. |
28 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Городе Давуда. |
2-а хронiкиРозділ 25 |
Вторая летописьГлава 25 |
1 |
1 |
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем. |
2 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не от всего сердца. |
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька. |
3 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца. |
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“. |
4 Но их сыновей он не предал смерти, поступив как записано в Законе, в книге Мусы, где Вечный повелел: |
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́. |
5 |
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла. |
6 Он нанял ещё сто тысяч храбрых воинов в Исраиле за три тонны шестьсот килограммов серебра. |
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема. |
7 Но пророк пришёл к нему и сказал: |
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“. |
8 Даже если ты пойдёшь и будешь храбро сражаться в бою, Всевышний повергнет тебя перед врагом, потому что у Всевышнего есть сила и помочь, и повергнуть. |
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“ |
9 Амасия спросил пророка: |
10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві. |
10 Тогда Амасия распустил войско, которое пришло к нему из земель Ефраима, и отослал его домой. Они разгневались на Иудею и ушли домой, пылая гневом. |
11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів, |
11 А Амасия набрался смелости и повёл своё войско в Соляную долину, где убил десять тысяч сеирских воинов. |
12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися. |
12 Ещё десять тысяч людей народ Иудеи захватил живыми. Их отвели на вершину скалы и сбросили оттуда вниз, так что все они разбились насмерть. |
13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич. |
13 Тем временем воины, которых Амасия отослал назад, не позволив им воевать вместе с ним, разграбили иудейские города от Самарии до Бет-Хорона. Они перебили три тысячи человек и взяли огромную добычу. |
14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив. |
14 Возвратившись после поражения эдомитян, Амасия привёз идолов, богов жителей Сеира. Он поставил их как своих богов, стал им поклоняться и приносить жертвы. |
15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“ |
15 Гнев Вечного вспыхнул на Амасию, и Он послал к нему пророка, который сказал царю: |
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“. |
16 Когда он сказал это, царь ответил ему: |
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“ |
17 |
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну. |
18 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: |
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“ |
19 Ты говоришь себе, что разбил Эдом, и теперь возгордился и заносишься. Но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой? |
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів. |
20 Но Амасия не послушался, потому что так определил Всевышний, чтобы отдать их в руки Иоаша за то, что они искали богов Эдома. |
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші. |
21 И Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешом, что в Иудее. |
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́. |
22 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам. |
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів. |
23 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш привёл его в Иерусалим и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. . |
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію. |
24 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Всевышнего, которые находились в ведении Овид-Эдома, вместе с сокровищами царского дворца, взял также заложников и вернулся в Самарию. |
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ. |
25 |
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
26 Прочие события царствования Амасии, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Исраила». |
27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там. |
27 Со времени, когда Амасия отвернулся от Вечного, против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там. |
28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті. |
28 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Городе Давуда. |